У 2022 році я дав інтерв’ю ГО Вікімедіа, активісти якої висвітлювали історії вікімедійців під час війни. Я розповів про себе як про фотографа, музиканта, активіста природоохоронних організацій, активного учасника фотоконкурсу «Вікі любить Землю».
Олег Андрос в Котомістечку в Києві у 2022 році. Фото Богдана Магдича
До великої війни Олег активно займався лобіюванням створення об’єктів природно-заповідного фонду в Києві, збереженням Жукового острова, Лисої гори та інших вже заповідних місць. Водночас він захоплюється фотографією. Перші кадри робив ще на плівкові фотоапарати. Починаючи з 2000 року у нього назбирався великий архів фотографій, які він періодично завантажує на Вікісховище.
У 2021 році Олег взяв участь в українській частині найбільшого міжнародного фотоконкурсу на природничу тематику Wiki Loves Earth («Вікі любить Землю»). За результатами цього конкурсу світлини Олега посіли усі пʼять призових місць у спеціальній номінації «Захист заповідних територій».
Світлина, яка посіла призове місце у номінації «Права людини та довкілля» фотоконкурсу Wiki Loves Earth
Одна з його фотографій також посіла призове третє місце у номінації міжнародної частини Wiki Loves Earth «Права людини та довкілля». На ній зображено пікет 22 листопада 2013 року на знак протесту проти загрози вирубки лісів на Поліссі для спалювання їх на теплоелектростанціях. Акція включала поліські народні пісні та драматичний поєдинок бобра та лісоруба.
Напередодні відкритого російського вторгнення, 21 лютого, Олег відкрив свою четверту персональну фотовиставку «Потойбіччя на доторк» у Малій опері в Києві. Тоді ж він влаштувався на нову роботу — нині Олег є редактором у Київській молодіжній бібліотеці.
24 лютого 2022 року Олег прокинувся о шостій ранку. Мама сказала йому, що росіяни бомблять Васильківський аеропорт. Він схопив речі першої необхідності та через затори дістався до Білої Церкви. Там біля воріт військової частини вже приймали резервістів на військову службу.
Олег Андрос під час служби в ЗСУ у Сумах,,квітень 2022 року
У 2015 році Олег Андрос служив у зоні АТО в лавах ЗСУ, а тому як резервіст оперативного резерву першої черги він відразу вирушив до військової частини. У перший день російського вторгнення 2022 року його розподілили до підрозділу, який потрапив на передову. Служба Олега проходить у різних областях: від Броварського району, де на першому етапі війни було гаряче через артобстріли росіян, до Сумщини, Харківщини і Донеччини.
«Те, чого я не побачив у АТО, тому що служив у штабі бригади, я “надолужив” під час вторгнення. Тепер я знаю, як звучить снаряд САУ і чим він відрізняється від приходу “Градів”; знаю як воно — їздити на БМП декілька сотень кілометрів» — розповідає Олег Андрос.
Котомістечко у 2018 році. Фото Анжелки Комарової
Під час війни Олег продовжує брати участь у діяльності природозахисних організацій. Зокрема, у березні він із Києва, який тоді був прифронтовою зоною, допомагав евакуювати 62 котів «Котомістечка» на території Київського зоопарку. У цьому прихистку для котів і досі лишаються 45 тварин, їм допомагає ГО «Природа над усе», співзасновником якої є Олег.
Вікіпроєкти Олег поки що не редагує, але за час війни знайшов час на те, щоб зробити декілька хороших світлин. Одна з них до 1 червня 2022 року експонується в Києві, на виставці-фотосалоні в Арт-просторі Київської бібліотеки імені М.В.Гоголя.
Обкладинка дебютного синглу електронного проєкту RePost. Публікується з дозволу авторки, Орі Акума
Паралельно з цим Олег Андрос готує до оприлюднення свою нову музику, написану напередодні вторгнення. З 2011 року він займався рок-музикою у складі гурту AndrosLand, а у 2021 році Олег започаткував електронний проєкт RePost.
