Так цікаво спостерігати власний текст надрукованим на папері.
Тим більше художній чи то публіцистичний.
Це вийшла друком частина моїх замальовок про повномасштабку – у альманасі Litosvita “Повернення”.
Можете купити у книгарні Є та в багатьох інших.
Тепер мрію читати цю збірку на тій київській вулиці, де вона сфотографована.
На антологію “Повернення” від Літосвіти Катерина Куслива написала рецензію. Там і про мої мемуари з фронту.
“Ліричний герой «Замальовок з повномасштабки» Олега Андроса знав на 99% відсотків, що станеться наприкінці зими 2022-го. Згодом пішов воювати, бачив квітчасті розриви фосфорних снарядів, чув «виходи» й «приходи», тікав з побратимами від «Градів», що розривають залишки понівечених будинків. Колись пам’ять у них тільки накопичувалась, колись там теж лежали візерунчасті килими, які вбирали в себе історію господарів, колись там збирались люди за столом і співали пісні, можливо, там навіть пекли маківника.
Тепер поміж цих руїн переховуються бійці й бійчині. Звичайні люди зі своїми скаргами й проблемами. З різним життєвим досвідом, із різною долею. Усім їм потрібне повернення. Із фронту, до спокійного й безпечного життя. Поміж цих руїн живуть і місцеві. Прибирають уламки розбитих від нещодавнього прильоту вікон, іноді навіть збираються на вулиці поспілкуватися в перервах між «Градами». Поміж цих руїн головний герой думає про Лисячу бухту, що в Криму, мріє… ні, планує поїхати туди з дівчиною після закінчення війни. Прагне повернення з передової. Повернення України до мирного життя”.
