“Територія Духу” – повість – втілення соціальних та політичних збурень у Києві 2000-х. Данина пам’яті тим буремним рокам, коли декілька сотень киян збиралися разом і валили паркани довкола варварських забудов. (Тоді відбувався щирий й непроплачений порив народних мас та субкультурної молоді).
Містична, довколарелігійна й романтична історія про “пошук себе”. Сміхова культура, втілена у сатиричних замальовках. А ще – футурологічна розвідка на тему того, як росія погрожувала б втрутитися, якби у Києві сталася “природоохоронна революція” та захоплення бунтівниками цілого острова.
Ця книга, ніби скальпель, розрізала відразу декілька наривів тогочасного столичного суспільства. Протистояння киян великим капіталістам-забудовникам (так, прихильники “вільного ринку”побачать у книзі лівацтво й анархізм). Протистояння добра і зла біблійних масштабів, яке триває над Ликом Києва. Протистояння непридатної для екологістського способу життя міської інфраструктури і перших представників вело-спільноти.
А ще – привиди, які блукають Лисою горою, і паралельний світ великого міста, який завжди незримо поруч. Політики й міські чиновники, які продають природні території й історичні пам’ятки і при цьому носять вишиванки.
Нарис за нарисом, епізод за епізодом ми то сміємося з абсурду політичного життя, то захоплюємося величчю Природи і щирими мотиваціями революціонерів.
“Територія Духу” – природоохоронна сатирична повість, задумана та написана Ангеліною Яр та Олегом Андросом у 2008 році, із пізнішими редакціями з огляду на сучасні реалії. Ми, двоє співавторів, стібали українських політиків, “інвесторів” забудови столиці та мілітаристську політику путіна, ще коли це не було мейнстрімом. І весь цей гротеск доповнений містикою та красою старого Києва і його природи.
Ця книга – літературний маніфест еко-ініціативи, яку ми заснували у тому ж 2008 році і яка у 2016 році стала громадською організацією – Спілки вільних журналістів “Природа над усе“.
Дякуємо команді, яка працювала над книгою: літературному редактору Леоніду Кононовичу, художникам Наталі Жураковській і Олегу Смалю, дизайнеру Сергію Піонтковському.
